*
у сократа пуста хата
у сократа нема злата
у сократа на руці
сніг дзьобають горобці

*

Tака згадка,десь 1987 рік...пiздно вночi ми йдемо по зимовому Львову: Чорновiл, Анатолiй Доценко i я. Така гарна зимова нiч, снiжок падае, тихо - тiльки нашi скрипучі кроки и чути...раптом якiсь нiби постатi промайнули за рогом будинку. Всi ми - злякано! - повернули голови в той бiк, але то були просто прохожi люди i до нас долетiли iх приглушенi голоси: Чорновiл, Чорновiл...(Вячеслав вже тодi був живою легендою).
Через хвилину мовчання Чорновiл сказав фразу, котру я запам'ятав на все життя:
- Мене зараз небезпечнiше вбити нiж залишити живим...

( але потiм часи помiнялися)

*
якось маленьким хлопчиком
років може п'яти
влітку біля нашої стрoї хати в комишах
я загнав собі в палець риболовний гачок
зляканий
кров тече
побіг до діда романа
і показую йому свій палець
наче червону квітку
дід обережно взяв  мою руку
і кивнувши кудись у небо
сказав:
он дивись птичка полетіла
я підняв голову
і в цю секунду дід смикнув гачок
і вирвав його з мого пальчика
а потім запитав:
бачив птичку
......
така була народна медицина
і таке було у мене сільське буколічне дитинство
beautiful soft summer
in far away Ukraine of 1959
*

*

сьогоднi холодний дощ
сьогоднi холодний вiтер
сьогоднi
роззлючене
брудне життя
буде
смерть бити

*

*

кожна мова
мае тiльки два слова:
любов та мова
*

*

декілька разів пробував пробитися крізь англійські переклади  Tomas Venclova
(soviet time dissident and great Lithuanian poet)
важкуватий похмурий темп і колорит його поезій мені досить близький і я йому вірю
але переклад
то спроба співати занурившись у воду
де бачиш тільки як бульби вириваються із рота
спотворене y воді обличчя
та вилуплені від браку повітря очі
(орігінальні поезії литовською мовою я напевно ніколи не прочитаю)

поезія шереметьєво 77 нагадала мені як я зі своєю сім'єю залишав ссср
але то було шереметьєво 90
діти малі
роману пів року оксані чотири 
довге довге чекання і страх що все може провалитися в останню секунду
що ледве не сталося
десь за пів години до відльоту до мене підійшов ґебіст
і запитав чи маємо ми якісь заборонені предмети у наших валізах
і подивившись мені в очі просичав
а то никуда не поедете
......

in Brooklyn Public Library минулого тижня мав невелуку розмову з Томасом
я його запитав що він думає про заяву президента естонії
в якій  той назвав російську мову мовою окупантів
томас з важким литовським акцентом відвів
мы бы так не поступили
вы знаете как мы делаем в литве


я зробив декілька фоток Тамаса одну з них пожна подивитись тут
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.117330664949096.20247.100000164891676&type=3#!/photo.php?fbid=347705155244978&set=a.117330664949096.20247.100000164891676&type=3&theater

P.S.
де речі ця фотка сподобалася Павлу Літвінову
(known soviet time dissident and my new FaceBook friend)

*

*
дощ то молитва
сніг
теж молитва
але  вже мервої
людини

*