* *
для нас біда не є біда’
бо є у нас Сковорода…

* *

* *
пісня вилизує душу
як собака - рану...

* *

*  *

стріла – то мить,
але на мить
вона забула що летить

*  *

* *

Вічність зрозуміти можна,
але для цього
треба просто померти

*  *

* *

у смерти много идей, хватит на всех людей;
у жизни идея одна -
пей до дна!

* *

* *

пробачте, люди, це не я,

це тінь -  замучена моя…

* *

* *

road is a river with no water
two dead fishes playing a chess
no one winning

**

собака виє
вовк сміється
нога у гоголя росте

* * 

Раптом знову стало тихо.
Тихо - як після життя...

Серце працює і день і ніч -
вічний годинник,
в собі річ

Не стріляй в мене люба,
не вбивай мене, мила...
Краще дай мені руку
і повітряні крила 

Україна - то не вишивка,
то не черга з калаша...
Україна - непомічена,
незабруднена душа.

* *

mia culpa -
said God...
but it was too late -
the devil was out of the bottle

* *

* *

почни ab ovo - створи слово

* *

* *
poetry does exist
but a poets - do not
they have been  melted
into poetry...

* * 

* *

every work of art is a small victory over gray matter of a status quo

* *